ТГК і КБД:
гід активними сполуками канабісу
Коротко і жваво розповідаємо про найважливіші канабіноїди
В коноплях, як і в будь-яких інших рослинах, безліч біологічно активних речовин. Найважливіші для лікування – канабіноїди, і їх в канабісі сотні! Рослини створюють ці сполуки, аби захиститися від небезпек середовища – комах, суворої погоди.
Такі собі сполуки-супермени: потрапляючи до тіла людини, вони захищають і нас – від болю, запалень, судом та багатьох інших симптомів хвороб. Роки заборон і забобон обмежили вивчення канабісу і його сполук, тому сьогодні більш-менш ґрунтовні наукові дані є про шість канабіноїдів:

ТГК, або тетрагідроканабінол. Це, певно, найвідоміший каннабіноїд! Він має психоактивний ефект, тобто змінює свідомість – викликає ейфорію або, навпаки, тривожність. Саме ТГК допомагає хворим на рак позбавитися нудоти й болю після токсичного лікування. Ця сполука в десятки й сотні разів посилює дію опіатів, а тому безцінна для покращення останніх днів життя термінальних хворих.

КБД, або канабідіол. В сучасній медицині канабісу тільки й розмов, що про КБД: ця сполука не змінює свідомість, має славу панацеї від усіх хвороб, легалізована у 60+ країн. Випускається у найрізноманітніших формах як БАД, найбільш цінується як ліки від тяжких форм дитячої епілепсії, знімає спастичність при множинних склерозах, заспокоює й знімає тривожність.

ТГКВ, або тетрагідроканабіварин. Сполуку тільки-но почали вивчати. Це психоактивний каннабіноїд, міститься здебільшого у сортах з Азії.

КБДВ, або канабідіварин. Не психоактивна сполука, яка частіше зустрічається у диких культиварів індіки.

КБГ, або канабігерол. Не психоактивна сполука, виявлена у 1964 році, в сучасних культиварах конопель з'являється у незначних кількостях.

КБХ, або канабіхромен – це один з найпоширеніших канабіноїдів в коноплях.

Найбільший масив доказових лікувальних ефектів мають ТГК і КБД, втім дослідження тривають і хто-зна, що вчені казатимуть завтра!
ЯК КАНАБІНОЇДИ ВЗАЄМОДІЮТЬ З ТІЛОМ ЛЮДИНИ?
Спроби дослідити рослину канабісу були ще на початку минулого століття. До слова, в Германії такі досліди заборонив Гітлер, коли прийшов до влади. Кілька десятиріч пізніше, у 1964-му році, ізраїльський науковець Доктор Рафаель Мешулам разом з колегою Ієгілєм Гаоні вперше виділив тетрагідроканабінол (ТГК) – психоактивну сполуку канабісу.

Запатентувати винахід не вдалося – мовляв, не має медичної цінності. Втім наприкінці 1970-х американські фармакологи створили на основі винаходу Мешулама синтетичний ТГК – так званий, Маринол. Ним лікують побічні ефекти хіміотерапії при раку і стимулюють апетит при СНІДі.

Мешулам продовжував дослідження, і згодом зробив, певно, найважливіший внесок в науку канабісу. У 1988-му вже у статусі професора й очільника власної кафедри в Ізраїльському університеті, вчений висловив гіпотезу про існування в нервових клітинах особливих канабіноїдних рецепторів, що взаємодіють з ТГК. У 1990-му, спільно з групою вчених, він виявив і описав такі рецептори. Два роки по тому спільно з Вільямом Дівейном пан Мешулам ідентифікував одну з таких речовин – етаноламід арахідонової кислоти – і назвав її «Анандамід». Згодом цей термін став назвою для цілої групи ендогенних канабіноїдів, дослідження яких дозволило досягти значного прогресу у вивченні клінічних ознак конопель і створити подібні до каннабіноїдів не психоактивні речовини.
КОЛИ І ЯК ВИНАЙШЛИ КАНАБІНОЇДИ?
Наше тіло продукує власні канабіноїди – їх називають ендоканабіноїди (від ендогенний, тобто внутрішній). Відтак маємо й власні канабіноїдні рецептори – вони знаходяться у всьому тілі і разом складають ендоканабіноїдну систему (ЕКС). Ці рецептори беруть участь у різних фізіологічних процесах, включаючи апетит, настрій та пам'ять.

Існує два основних типи рецепторів канабіноїдів. Перші, звані CB1, містяться в центральній та периферичній нервовій системі. Рецептори CB2 містяться в основному в імунній системі, легенях, печінці та нирках. Однак нові дослідження виявляють, що вони є і в мозку.

Так званий "рецептор-сирота" GPR55 також дуже цікавий. Дослідження показали, що GPR55 реагує на канабіноїди, і тому його з часом можна класифікувати як рецептор CB3.

Інші рецептори, такі як транзиторний потенційний рецептор ванілоїд 1 (TRPV1), який модулює відчуття болю, також можуть діяти як канабіноїдні рецептори. Крім того, відомо, що на рецептори серотоніну впливають каннабіноїди, такі як КБД.

Це лише вершина айсберга, оскільки ще потрібно пройти довгий шлях, перш ніж ми повністю зрозуміємо молекулярні цілі кожного канабіноїда.
ТГК І КБД – ГОЛОВНІ АКТИВНІ СПОЛУКИ КАНАБІСУ
КБД і ТГК мають абсолютно однакову молекулярну структуру: 21 атом вуглецю, 30 атомів водню і 2 атоми кисню. Невелика різниця в розташуванні атомів пояснює різний вплив на тіло людини.

КБД і ТГК хімічно схожі на ендоканабіноїди нашого організму. Це дозволяє їм взаємодіяти з нашими рецепторами канабіноїдів. Взаємодія впливає на вивільнення нейромедіаторів у мозку. Нейромедіатори – це хімічні речовини, які відповідають за передачу повідомлень між клітинами і відіграють важливу роль у механізмах формування болі, імунній функції, стресі та сні та багатьох інших процесах.

Попри схожу хімічну структуру, КБД і ТГК по-різному впливають на тіло.
Заведено вважати, що ТГК психоактивний, а КБД ні.
Втім, це не зовсім так. КБД теж має психоактивний ефект, але дещо інший. Так, ейфорії чи параної не буде, навпаки, КБД знижує рівень тривоги і депресії, він заспокоює, знімає судоми.
ТГК зв'язується з рецепторами канабіноїдів CB1 у мозку. Це викликає так званий "кайф" або відчуття ейфорії.

КБД дуже слабо, якщо взагалі, зв'язується з рецепторами CB1. КБД потребує ТГК, щоб зв'язатися з рецептором CB1, і, в свою чергу, може допомогти зменшити деякі небажані психоактивні ефекти ТГК, такі як ейфорія або седація.

КБД використовується для допомоги при різних станах, зокрема:

ТГК використовується для допомоги у наступному:
КБД добре переноситься навіть у великих дозах.
Дослідження показують, що будь-які побічні ефекти,
що виникають при вживанні КБД, є ймовірним результатом взаємодії між КБД та іншими ліками.
ТГК викликає тимчасові побічні ефекти, такі як:
  • почастішання пульсу
  • проблеми координації
  • сухість у роті
  • червоні очі
  • повільніший час реакції
  • втрата пам'яті
  • тривожність

Побічні ефекти КБД можуть включати:
  • зміни апетиту
  • втома
  • втрата ваги
  • запаморочення
  • діарея

Ці побічні ефекти є наслідком психоактивних властивостей сполуки.
Жодна зі сполук не є фатальною – тобто ніхто і ніколи не помирав від вживання цих канабіноїдів.
ТГК викликає тимчасові побічні ефекти, такі як:
  • почастішання пульсу
  • проблеми координації
  • сухість у роті
  • червоні очі
  • повільніший час реакції
  • втрата пам'яті
  • тривожність

Побічні ефекти КБД можуть включати:
  • зміни апетиту
  • втома
  • втрата ваги
  • запаморочення
  • діарея

Ці побічні ефекти є наслідком психоактивних властивостей сполуки.
Template id: 15516672