Канабіс і хвороба Альцгеймера
Це найпоширеніша деменція в світі, втім дієвих ліків досі не винайшли. Останніми роками вчені досліджують потенціал канабіноїдів у лікуванні хвороби Альцгеймера – результати є.
ЩО ТАКЕ ХВОРОБА АЛЬЦГЕЙМЕРА?
Це нейродегенеративне захворювання, воно повільно розвивається і призводить до органічного ураження мозку. Як це відбувається? Протеїни з'єднуються в мозку, формуючи так звані "бляшки" або "вузли". Зв'язки між нервовими клітинами руйнуються, з часом клітини гинуть, мозкові тканини руйнуються.

Альцгеймер впливає на пам'ять і когнітивні навички, призводить до затьмарення свідомості, змін настрою й дезорієнтації в просторі та часі. Хворобою не можна заразитися випадково, неможливо передати її комусь. Найчастіше зустрічається в людей віком 65 років і старше, є найбільш поширеним видом деменції – близько 60–65% від усіх випадків.

Хвороба є термінальною: поступово погіршується загальний стан здоров'я. Прогресує ніби повільно, але статистика безжальна: середня тривалість життя після встановлення діагнозу становить близько 7 років. Ефективних ліків проти цього захворювання наразі немає.

Головний симптом Альцгеймера – втрата пам'яті, а не забудькуватість і неуважність. У світі, де так багато інформації не дивно постійно щось забувати. Та як відрізнити одне від іншого? Американський психіатр Н.Бухгольц сказав:
Якщо ви забуваєте, куди поклали ключі, – це ще не хвороба, але якщо ви не знаєте, що потрібно робити з ключами, для чого вони взагалі призначені,
– ось це вже проблема
КАНАБІНОЇДИ ПРИ ЛІКУВАННІ АЛЬЦГЕЙМЕРА:
ЩО КАЖЕ НАУКА?
Механізм розвитку і перебігу хвороби Альцгеймера є складним, він не повністю вивчений. Вчені постійно шукають нові способи лікування, і з особливим інтересом вивчають вплив на ендоканабіноїдну систему (ЕКС).

ЕКС – це система сполук і рецепторів в тілі людей (і більшості ссавців). Ці рецептори є в різних частинах тіла, вони регулюють безліч процесів! Найбільш вивчені два рецептори – СВ1 і СВ2. Рецептори CB1, яких багато в мозку, регулюють функцію пам'яті та пізнання. Рецептори CB2 відіграють певну роль у запальній патології хвороби Альцгеймера.

Канабіноїди в коноплях дуже схожі на канабіноїди в нашому тілі. Потрапляючи до тіла, вони чіпляються до рецепторів ЕКС, впливають на дію цих рецепторів, а відтак і на процеси, які ці рецептори регулюють. Стимулюючи рецептори СВ1 і СВ2 природними або синтетичними канабіноїдами ТГК/КБД, можна знищити бета-амілоїдні бляшки, які утворюються в головному мозку пацієнтів з хворобою Альцгеймера.

До сьогодні не було масштабних клінічних випробувань, втім лабораторні дослідження, невеличкі клінічні, а також наукові моделі демонструють неабиякий потенціал канабідіолу (КБД, не психоактивна сполука канабісу). Тетрагідраканабінол (ТГК, психоактивна сполука канабісу) теж працює, втім найбільший ефект вчені вбачають у спільному використанні КБД і ТГК.
    Оптимальний підхід: комбінація канабіноїдів, таких як КБД і ТГК, які впливають на рецептори CB1 та CB2
    Тетрогідроканабінол (ТГК) захищає нейрони різними способами:
    • підтримує роботу ацетилхоліну, що зміцнює ослаблі ментальні функції.
    • пригнічує токсичний вплив бета-амілоїду, який багато дослідників називають вбивцею нейронів. ТГК послаблює вироблення збуджуючого глутамату, який руйнує нервові клітини надлишковою стимуляцією.
    • це протизапальна й антиоксидантна дія, що захищає нервові клітини від атак з боку імунної системи.

    Каннабідіол (КБД) при хворобі Альцгеймера:
    • зменшує та знімає запальну реакцію, яка виникає, коли імунні клітини мозку не здатні усунути дезорієнтуючі блокування. Запалення - є основною причиною симптомів хвороби Альцгеймера
    • є антиоксидантом, який допомагає зменшити проблеми пов'язані з кисневим стресом, що негативно впливає на функції мозку.
    • позитивно впливає на зменшення і руйнування клітин мозку, характерних для хвороби. У клінічних випробуваннях КБД показав здатність відновити і навіть запобігти розвитку негативного впливу хвороби на мозок.

    Не менш важливо, що побічні ефекти, пов'язані з лікуванням канабіноїдами, описані в цих ранніх клінічних випробуваннях, обмежувались ейфорією, сонливістю та втомою.
    Попри перспективні результати досліджень, наукових обґрунтувань замало. Потрібні роки і роки досліджень, аби з'явилися ліки з доведеною ефективністю. Що ж до України, потрібно щонайменше дозволити нашим вченим проводити досліди!